• EN

  • icon

    UA

  • EN

  • icon

    UA

Дівчата та жінки в спорті: міфи і стереотипи, які досі існують та як їх подолати

Дівчата та жінки в спорті: міфи і стереотипи, які досі існують та як їх подолати

Попри те, що за останні понад 100 років відбувся великий прогрес у сфері прав жінок, гендерна нерівність і донині залишається актуальною проблемою, зокрема для спортсменок. Скільком із них доводилося чути, що їхнє місце не на футбольному полі чи ринзі, що нагороди легше здобуваються дівчатами і взагалі — їм потрібно займатися тільки "жіночною" фізичною активністю! 

Команда ГО "Обʼєднані спортом" разом з тренером Володимиром Панченком – головою Ради СЗГО футбольного клубу “Олімп”, тренером вищої категорії з футзалу КДЮСШ міста Славутич – розвіює міфи та стереотипи про жінок у спорті, які досі існують. 

До речі, про жіночий спорт в Україні та світі, проблематика та шляхи розвитку від United by Sport – читайте у цьому матеріалі.

Кажуть, що є багато стереотипів, що футбол – це нібито не жіночий спорт. Чому вони досі існують? Чому батьки навіть часом бояться відпускати дівчат на футбол?

Найбільша проблема – це брак інформації. Зараз сучасне покоління більше сконцентроване на інтернет-ресурси. А раніше через те, що не було інформації, люди приймали рішення так, як вони звикли мислити, бачити у кіно. Однак вплив цього, вплив думок більшості суспільства – це 50% роботи. Але інші 50% – це все ж таки робота тренера.

Тобто якщо тренер виховує спортсменку, то він виховує її як дівчинку. Є певні вправи, які можна давати хлопцям, але не можна дівчатам. Потрібно враховувати, щоб правильно розвивалась м'язова структура і дівчата “не перетворювались на хлопців”. Навіть присідання потрібно робити правильно.

Але ж у батьків досі залишаються стереотипи. Коли зараз приходить дитина віком 5 класу, ти бачиш, що в неї талант, і питаєш батьків, де ви були раніше. Вони кажуть, що боялись, тому що “футбол – це не для дівчат”. Тому потрібно більше комунікувати про гендерно-рівні підходи у спорті, показувати суспільству та говорити з батьками, пояснювати їм позитивний вплив спорту, наводити приклади успішних історій дівчат, розвитку карʼєри. Особливо, коли дитині це подобається.

Наприклад, коли розпочалась війна, у нас частина дівчат виїхала за кордон разом з батьками, і там продовжили тренуватись. Це і Фінляндія, Франція, Литва, Угорщина, Чехія. Коли я спілкуюся зі своїми вихованками, з різних питань, то вони говорять, що там жіночий футбол розвинений набагато більше, в тому числі інформаційно. У нас тренери ідуть набирати дітей по школах, шукають охочих. За кордоном немає таких проблем, там батьки здебільшого самі дітей приводять у футбольні та інші секції, розуміючи що це корисно і для них і для суспільства.

Розвіюємо міфи

Тож ми зібрали деякі тези та стигми з інтернету. Поговоримо, що з них правда, а що – міф.

Перше,  багато хто каже, що футбол – це начебто “чоловічий вид спорту”.

Ні, звичайно.

Будь-який жіночий колектив, навіть спортивний, – це місце для конфліктів.

Всі колективи – це місце для конфліктів, неважливо, це жіночий чи чоловічий. Тому що слово колектив означає, що там зібралися люди різного характеру, з різними думками і абсолютно різними точками зору. Якщо в колективі всі думають однаково, мислять однаково – це колектив роботів. У будь-якому колективі, якщо він розвивається, там будуть конфлікти, так як в будь-якій сім'ї.

Конфлікт – це коли людині щось не подобається і вона може про це сказати. Якщо людина не може сказати, то це не спортсмен.

Ще пишуть, що гімнастки або танцюристки більш жіночні, ніж футболістки. Наскільки це правда?

Це залежить від того, хто як може описати слово жіночність. Якщо ви подивитесь на наших спортсменок, то вони нічим не відрізняються від гімнасток. Звісно, гімнастика – це гнучкість, вони тренуються по два рази в день, 6 разів на тиждень, щоб бути гнучкими. Знову ж таки, все залежить від того, хто і як розуміє слово “жіночність”.

Ви праві, що жіночність для кожного різне поняття. І останнє, кажуть, що жінки менш витривалі в спорті і що вони ”слабші гравці”.

Спірне питання стосовно витривалості. Знову ж таки, все залежить від рівня підготовки. Буває таке, що, наприклад, чоловік може бути менш витривалим, бо він менше тренований. Може бути більш витривалим, бо він більш професійно займається.

Порада для дівчат від тренера

Дайте пораду тим дівчатам, жінкам, які хочуть займатися спортом, але підпадають, ведуться на ці всі стереотипи.

Для того, щоб зрозуміти, треба спробувати. Спробуйте, а потім зробіть висновки. І важливо потрапити до свого тренера, особисто свого. Тому що всі тренери бувають для когось хорошими, а для когось поганими. Тому якщо кожен знайде особистого тренера і спробує, тоді тільки можна зробити якісь висновки.

Роль ГО “Обʼєднані спортом” у популяризації жіночого спорту

Громадська організація “Обʼєднані спортом” прагне зробити вагомий внесок у розвиток гендерно-рівних підходів у спорті, зокрема через приклад розширення можливостей жіночого футболу в Україні, розкриваючи потенціал та сприяючи підвищенню рівності у цьому захоплюючому виді спорту.

Мета нашої програми “Дівчата та жінки у спорті” полягає в створенні умов для повного та рівного розвитку жіночого спорту, зокрема через футбол як один із найдоступніших видів спорту, забезпечуючи жінкам та дівчатам:

  • гендерну рівність та можливості для активної участі та досягнення результатів у цій галузі;
  • підвищення ментального та фізичного здоров’я за допомогою спорту через футбол;
  • розширення ком'юніті для обміну досвідом;
  • зрозумілу комунікацію та популяризацію тематики жіночого футболу серед дівчат;
  • сервіси для участі жінок у футболі.