EN

  • EN

  • icon

    UA

  • EN

  • icon

    UA

EN

  • EN

  • icon

    UA

  • EN

  • icon

    UA

Марина та Влада Алексіїві: про підготовку до Олімпіади в Парижі та курйози під час змагань

Марина та Влада Алексіїві: про підготовку до Олімпіади в Парижі та курйози під час змагань

Україна візьме участь у літніх Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, що відбудуться з 26 липня по 11 серпня 2024 року. У водних видах спорту, зокрема в артистичному плаванні, нас представлятимуть сестри Марина та Владислава Алексіїві. 

Громадська організація United by Sport поговорила зі спортсменками – Мариною та Владою – українськими професійними плавчинями-синхроністками, бронзовими призерками літніх Олімпійських ігор у Токіо, чемпіонками світу та Європи про підготовку до Олімпіади у Парижі, стан артистичного плавання в Україні та неочікувані ситуації під час змагань. Більше – читайте далі.

До речі, у першій частині матеріалу ми говорили про початок спортивної карʼєри дівчат та секрети артистичного плавання. 

Як триває підготовка до Олімпіади

Розкажіть більше про Олімпіаду і підготовку до неї. Як ви готуєтесь, які у вас настрої? 

Влада: Після цьогорічного Чемпіонату світу, на жаль в України лише одна ліцензія в дуеті, група не змогла відібратися на Олімпіаду.

Зараз ми як основний дует тренуємося окремо у Києві у Центрі спорту «Ліко» з нашою тренеркою з Харкова Олесею Зайцевою. До речі, вона перша представляла Україну в дуеті на Олімпійських іграх-2000 з артистичного плавання. Також нам дуже допомагає і головна тренерка збірної Світлана Саідова, яка приїздить до нас у Київ. Зараз у Харкові морально важко нормально підготуватися до такого важливого старту як Олімпіада. 

Марина: У мене вдома по 19 годин немає світла. Постійні обстріли, вибухи. Судді на Олімпіаді не будуть робити поблажку на те, що у нашій країні вже два роки йде повномасштабна війна. Тому президент Федерації синхронного плавання України Ігор Лисов і тренерка збірної Світлана Саідова прийняли рішення, що ми продовжимо тренування до Парижу в Києві.

З виступів у нас залишилися 2 етапи Кубка світу, Суперфінал Кубка світу і вже у серпні безпосередньо самі Олімпійські ігри.

Про плани на майбутнє сестер Алексіївих після Олімпіади

А які у вас найближчі плани на майбутнє? 

М: Зараз основна ціль – Олімпіада. Потрібно готуватися морально і фізично. Це найтяжчі і найпрестижніші змагання водночас. Морально важко, адже розумієш, що перш за все ти представляєш Україну, всі на тебе покладають великі сподівання. 

А після вже будемо думати, як розвивати наш спорт в Україні. Ми дуже цього хочемо, але розуміємо, що самотужки нам це буде важко зробити.

Що ви мрієте? Можливо, у вас є нагорода мрії?

Марина: У нас не так вже достатньо нагород, мені здається, як для спортсменок в Україні. 

Влада: Як небагато медалей? У нас лише з чемпіонатів світу 13 нагород, ще більше з чемпіонатів Європи, є бронзова медаль з Олімпійських ігор. Звісно хочеться ще одну олімпійську медаль, це найвище визнання у спорті.

Але більш за все ми хочемо, щоб наш вид спорту ставав все більш популярним в Україні, знали про всі його здобутки, він заслуговує на це. І ми зі свого боку зробимо все можливе, щоб розвивати синхронне плавання у нас в країні.

Про стан синхронного плавання в Україні

Чого найбільше бракує в нашій інфраструктурі щодо синхронного плавання?

Влада: Дуже мало басейнів, які підходять для нас. Нам треба, щоб він був глибокий, хоча б три метри. У нашому виді спорту не можна торкатися дна, тому глибина відіграє важливу роль. Також повинно бути хоча б 5-6 доріжок.

От ми зараз в Києві тренуємося разом зі стрибунами у воду, так у них глибина 5 м, але такого рівня в Києві один басейн і в Харкові, де зараз під постійними обстрілами тренуються наші дівчатка. Цього замало.

Розкажіть взагалі про стан жіночого синхронного плавання в Україні. Як його можна зараз покращити? 

Марина: Перш за все, потрібно зацікавлювати спортсменок, які завершили активну спортивну діяльність, залишатися в Україні і продовжувати тренувати. Зараз чимало дівчат, з якими ми виступали в минулому, успішно працюють тренерами закордоном: в США, Канаді, Кореї, Словаччині, Чехії, Іспанії, Італії, Швейцарії. Через високий рівень українського синхронного плавання, у кожній країні можна зустріти наших тренер і вони тим самим виховують наших майбутніх конкуренток.

Також важливо відкривати нові школи з синхронного плавання. Ось нещодавно в Києві у басейні «Ліко», де ми тренуємося, відкрили секцію і набрали дівчаток та хлопчиків. Але подібні секції мають відкриватися по всій Україні, тоді з’являтиметься конкуренція, яка буде сприяти і зростанню рівня всього виду спорту. 

Коли ми пів року перебували в Італії, то були свідками, що у них майже 40 клубів з синхронного плавання лише в одному місті. В Японії подібна ситуація, там наш вид взагалі дуже люблять і цінують. Навіть під час Олімпійських ігор в Токіо організаторами була складена програма так, щоб трансляція наших фіналів припадала на зручний для японців час, коли вони вже повернуться з роботи. А у нас в Україні синхронне плавання культивується в Харкові, Києві, Миколаєві, Одесі. Раніше ще в Донецьку, потім в Донецькій області була сильна школа, але зараз вони вимушені були переїхати до Хмельницького і набрали зовсім маленьких діток. Для такої великої країни це мало. 

Але не дивлячись навіть на це, синхронне плавання України – серед еліти цього виду спорту в світі. І це заслуга наших тренерів. 

Цікаві деталі та курйози під час змагань

Спорт – це fun чи це суто наполеглива праця?

М: Це дисципліна. Це взагалі не фан. Це наполегливість. Щоденна кропітка праця. Тобі треба прокидатися о шостій ранку кожен день. Постійні обмеження в солодкому, бо ти маєш слідкувати за вагою, своїм тілом, здоров'ям, вести здоровий спосіб життя. У нас найкраща розвага під час тренувань, у перерву просто вийти на вулицю, на сонці погуляти.

Так, це дуже важка праця. Думаю, ще багатьох цікавить те, як ви затримуєте дихання так надовго, як ви це тренували?

В: Немає як такого спеціального тренування на затримку дихання. Ми плаваємо як плавці, але інколи під водою. Наприклад, 50 метрів пірнути – це для нас легко. Це можна розвивати, тренуватись. Але не треба себе цим виснажувати. 

Ми можемо затримати дихання десь на понад 2 хвилини, але це якщо нічого не робити. Якщо ти під водою рухаєшся – це інше. Нам треба виконувати багато рухів, думати, і напружуватись. Під час змагань ти все це робиш ще й без окулярів.

Коли ми робимо програму – це максимально 30 секунд. Більше не дозволяють правила, щоб не втрачати свідомість.

Фото пресслужби Федерації України з синхронного плавання

Фото пресслужби Федерації України з синхронного плавання

Можливо, під час змагань ставалось щось курйозне чи цікаве? 

М: Треба було якось через пів години виступати, а дівчинка забула купальник у готелі. Це зараз згадувати смішно, а тоді було страшно. Наша тренерка поїхала на автобусі у готель і за кілька хвилин до виступу повернулася вже з купальником. Для виступу у нас немаєзапасних купальників, бо вони ще з каміннями сваровські, їх довго шиють за спеціальним замовленням. Ми їх ніколи не кладемо у багаж, лише у ручну поклажу. 

Ще на змаганнях в Іспанії ми повинні були виступати перші. Не розрахували час і не встигли дофарбуватись. Одна з однією стрілкою, інша без помади пішли виступати. Кумедно було.

Під час виступу на Олімпійських ігор в Токіо нам ключили не нашу музику, тому прийшлось все заново починати. Але все закінчилося чудово, ми стали медалістками Олімпійських ігор.

Наостанок, що б ви сказали для всіх дітей, людей, які хочуть займатися з синхронним плаванням? Чому взагалі ним варто займатися? 

М: Колись ми дізнались, що будемо займатись синхронним плаванням, були в захваті. Це дуже гарний, витончений та елегантний вид спорту. Він незвичайний. Це не монотонна робота. Це цікаво. Ти можеш зробити у воді те, чого не можуть зробити інші люди. Це завжди красиве, доглянуте тіло. 

В: Круто їздити на змагання, відвідувати різноманітні країни та міста, побачити світ. 

М: А ще це неймовірне почуття гордості, адже ти представляєш свою країну. На честь твоїх перемог піднімається прапор і лунає гімн. Таке відбувається лише тоді, коли Президент країни приїздить з офіційним візитом. Коли стоїш на п’єдесталі, розумієш, що ти робиш щось важливе і значиме для своєї країни. І ще дуже круто, коли ти не один, у тебе є команда, багато однодумців. У нас ніколи не буває сумно. Ми дуже щасливі, що у нас такий вид спорту, коли кожен день різноманітний і не схожий на попередній.

В: Тому всіх закликаємо займатися артистичним плавання та й спортом взагалі.

Підписуйтесь на соцмережі ГО "United by Sport", там ще більше цікавого та корисного! Наша організація сприяє фізичній активності та спорту для всіх верств населення, попри фізичні здібності або матеріальні можливості.