Що впливає на успіх жінок у спорті: тенісистка Аліса Дуброва поділилась секретами

У межах нашої програми "Дівчата у спорті" United by Sport підвищує рівень фізичного та ментального здоровʼя дівчат, надає можливість займатись різними видами спорту, підтримує розвиток тренерів та тренерок, а також руйнує стереотипи щодо поділу спорту на чоловічий та жіночий.

У цьому матеріалі ГО “Обʼєднані спортом” продовжує популяризувати розвиток жіночого спорту і розповідати про жінок у спорті. 

Ми поспілкувалися з Алісою Дубровою – професійною гравчинею у настільний теніс, співзасновницею руху "Шлях Чемпіонки" про її шлях, роль тренера та як вплинула війна на жіночий спорт. Аліса також відповідальна за стратегію у спорті в Євразійському регіоні та грає у Суперлізі Польщі. 

⚽️До речі, у попередньому матеріалі ми розпитали Анастасію Кліпаченко – чемпіонку світу та віцечемпіонку Європи з пляжного футболу – про подолання стереотипів про "нежіночий" футбол, особливості та виклики пляжного футболу та іще багато цікавого. Більше читайте тут.

“Не просто спорт заради спорту, а всебічний розвиток людини”

Розкажи більше про свою роль у Міжнародному спортивному русі.

Я відповідаю за стратегію у спорті в Євразійському регіоні. Ми допомагаємо тренерам в їхньому тренувальному процесі та професійним спортсменам на шляху розвитку у спорті та в житті. 

У нас є основна команда, яка складається мінімум з 15 людей з різних регіонів Євразії. Це Вірменія, Молдова, є люди з Азії. Це тренери або лідери, які відповідають за клуби або спортсменів. Ми разом створюємо та випускаємо ресурси та навчання різними мовами для допомоги тренерам і спортсменам на рівні Євразії й на локальних рівнях. Також ми намагаємося допомогти різними матеріалами, інвентарем. 

Особисті питання, які не увійшли в інтервʼю: дивіться бліц-відео з Алісою Дубровою

Як відбувається саме навчання? Які види спорту розвиваєте в Україні?

Навчання проходить доволі цікаво, бо на нього можуть приїхати професійні тренери, які вже давно в спорті й виховують чемпіонів у своїй країні. Так само беруть участь і ті, які колись були пов'язані зі спортом і хочуть до нього повернутися. Для тих, хто професійно займається спортом, ми розробляємо різні матеріали, стратегії, як вони можуть підвищити свою діяльність і роботу зі спортсменами. А для інших пропонуємо те, що можна взяти за основу, щоб розвивати у своїй країні. 

Наприклад, в Україні зараз ми розвиваємо нові види спорту як доджбол, корфбол, диск-гольф, фризбі. 

Проводимо тренінги та заохочуємо розвивати непопулярні види спорту. Основна концепція не просто спорт заради спорту, а всебічний розвиток людини через спорт. 

Наприклад, якщо взяти футбол, то лише 1 – 2% футболістів грають на професійному рівні. А що робити 90-99% гравців, які навчалися в спортивній школі? То завдання тренера – закласти правильні цінності.

Про психоемоційну складову жінок у спорті 

У “Обʼєднані спортом” ми також переконані, що спорт не повинен бути лише заради високих досягнень. Особливо це важливо для дівчат та їхнього ментального здоровʼя. Ти як жінка у спорті розкажи на своєму досвіді, як впливає ця психоемоційна складова на дівчат і спорті?

Психологія жінок у спорті дуже відрізняється від психології чоловіків. На нас впливають різні моменти: стосунки з партнером, батьками, навіть відносини з тренером. І дуже важливо працювати над своїми емоціями до того, як ти вийдеш на змагальний майданчик. 

Адже емоційна і психологічна складова – це, мабуть, понад 50% успіху для жінок саме в спорті. Якщо це не проробити, якби ти важко не працював, якби ти не намагався бути успішним і фізично розвиненим, психологія має велике значення. Особливо в настільному тенісі.

Аліса Дуброва

Як тренер вплинув на вибір спорту Аліси

На мою думку, тренер дуже сильно впливає на цей загальний емоційний комфорт. Як на тебе вплинув твій тренер у виборі спорту, чи він підтримував тебе, чи навпаки? 

Я дуже поважаю свого тренера з дитинства. Раніше я займалася різними видами спорту. Була успішною в баскетболі, в гандболі, в туризмі. Паралельно грала в настільний теніс. Але тренер з настільного тенісу казав, що мені треба визначитись, де я хочу бути професіоналом. 

Я зрозуміла, що я все-таки піду за настільним тенісом. Не тому, що я любила його більше, ніж інші види спорту, а тому, що в мене були хороші відносини з тренером. Він піклувався про мене як батько, постійно питав, як справи, чому мене немає на тренуванні. Навіть коли я зростала як професійна спортсменка, і прийшов час вступати в університет, він допомагав у всьому. Він був не тільки тренером на спортивному майданчику, але й тренером життя. 

Адже тренер – це та людина, яка бачить свого спортсмена більше, ніж батьки чи друзі. Взагалі тренер відіграє важливу роль, на це ми звертаємо увагу особливо зараз під час воєнного стану в Україні.

Нещодавно у нас був випадок, коли до одного тренера з флорболу підійшов батько-військовий і подякував тренеру за те, що тренує його дитину і піклується про неї, коли сам на передовій. Тому особливо зараз тренер може заміняти батька дитині у якихось випадках. 

А як твої батьки вони сприйняли такий вибір спорту?

Мені давали волю й свободу з самого дитинства. Я могла обрати все, що я захочу. Але єдине табу – це бокс або карате, вони боялися такого “нежіночого” вибору. 

Про переломні моменти у карʼєрі

Ти займаєшся спортом з 9 років. Чи були якісь складнощі та переломні моменти на твоєму шляху? 

Звісно, були і є. У мене той момент, коли ти зростаєш і розумієш, що дуже важко працюєш, і повинен щось отримувати за це. На жаль, в нас в країні тоді ще не був розвинений настільний теніс так, щоб ним можна було б заробляти. Я замислювався, що я буду з цим робити. Як заробляти цим видом спорту собі на життя? Але потім почали зʼявлятися різні шляхи, і ці сумніви розвіялися. 

Інший дуже складний момент був, коли я отримала травму на тренуванні. У мене були порвані бокові зв'язки, меніск, і я “випала з тенісу” на 8 місяців. Я думала, що вже не повернуся. У мене була тяжка реабілітація. Це якраз випало на період коронавірусу, коли весь спорт зупинився. Тобто я нічого майже не втрачала. Але потім, коли я вже виходила грати, мені було важко, був страх рухатися біля столу. Однак після цієї травми я заграла ще краще. 

Це є такий момент у спортсмена, коли щось стається переломне на піку активності. Тоді треба зробити декілька кроків назад, щоб знову заграти новими фарбами. 

Про справжню мотивацію

Що тебе завжди мотивує брати ракетку до рук і продовжувати грати? 

Це як залежність. Від цього неможливо відійти. Настільний теніс – це унікальний вид спорту. У нього можна грати протягом всього життя. Я зараз не бачу себе без настільного тенісу. 

Є якісь рецепти, які дає усім конкретно настільний теніс? 

За тенісним столом тобі треба за мілісекунди прийняти рішення. І тому настільний теніс розвиває швидке прийняття рішення та стратегічне мислення. І взагалі, настільний теніс дуже класно впливає на здоров'я, судинну систему та зір. 

У наших програмах ми хочемо мотивувати дівчат займатись спортом і розвіювати гендерні стереотипи. Що ти б могла порадити дівчатам, підліткам, які тільки починають свій шлях у спорті? Яку пораду ти дала б собі 9-річній?

Коли ти починаєш тільки свій шлях у спорту, ти не знаєш, до чого він тебе доведе. Для когось це залишиться хобі, а для кого це буде залежність, яка доведе до пʼєдесталу, професіоналізму. 

Я можу лише сказати, що не повинно мотивувати: гроші, слава, пʼєдестал, гордість. В один момент гроші можуть закінчитися. Багато клубів закрилося під час цих двох кризових моментів в нас в країні – через коронавірус та повномасштабну війну. Зараз я бачу, що під час війни все більше людей зацікавлені займатися спортом. Однак досі є проблеми, пов'язані з фінансуванням та спроможністю. 

Тому ви повинні знайти свою вічну мотивацію всередині рухатися вперед, попри все. Знайти цю музику всередині, яка мотивує зранку вставати, прикидатися, дисциплінуватись. 

Тому я б порадила всім підліткам і дівчатам і хлопцям займатися спортом, тому що це дає тобі:

• фундамент дисципліни; 
• стратегічне мислення; 
• лідерські якості;
• і, звичайно, класну фізичну форму. 

Може, ти маєш якусь мрію зараз? 

Одна з моїх мрій – це бачити дівчат всебічно розвиненими особистостями, розвивати у них лідерські якості як в спорті, так і в житті, допомогти зрозуміти своє призначення і в спорті, і після спорту.

Тож зараз моя мрія і бажання – щоб у нас була сильна ком'юніті жінок у спорті, яка б підтримувала одне одного, допомагала розвиватися, підійматися після травм або якихось критичних моментів.